Вже понад 150 років у США відзначають Memorial Day — День Пам'яті та вшанування воїнів, що загинули під час збройних конфліктів протягом усієї історії Америки. Цей день є національним святом, що традиційно відзначається в останній понеділок травня, аби громадяни мали додатковий вихідний для долучення до церемоній та вшанування у сімейному колі.
Цей день належить лише вшануванню загиблих захисників, адже для висловлення вдячні ветеранам у американському календарі визначена окрема дата — 11 листопада, Veterans Day — День Ветеранів, що також є офіційним державним святом у США.
День Пам'яті у 2025 році відбувся вчора, 26 травня. Церемонії та урочисті події відбувалися по усій країні. Кожна громада має власний спосіб відзначення Дня Памʼяті, проте найчастіше організація покладена на представників місцевої влади, а допомагають представники місцевих осередків Американського легіону — найбільшої військово-патріотичної та суспільно-політичної ветеранської організації США. Осередки цієї організації є чи не у кожній громаді, вона налічує близько 1,6 мільйон учасників. Переважна більшість ветеранів належать до таких осередників та спільно працюють над організацією подій, навчань і допомоги спільноті.
У День Пам'яті до церемоній долучаються сімʼї, що втратили рідних під час збройних конфліктів, ветерани, що втратили побратимів, а також небайдужі громадяни та молодь. До однієї з таким церемоній мені вдалося долучитися у Флориді під час навчального візиту.
В щорічному офіційному зверненні Президента Трампа до дня Пам'яті, що має назву “Молитва за мир”, зазначається, що цей день є священним днем вшанування, пошани та вдячності хоробрим патріотам, які віддали свої життя на службі нашій великій нації.
“Протягом усієї нашої історії мужніх чоловіків і жінок закликали стати на захист свободи на далеких землях задля оборони нашої Батьківщини. Їхні благородні жертви увіковічнені у трунах, вкритих прапором, та в мовчазному горі тих, хто залишився. Ми ніколи не повинні забувати тих, хто віддав усе за нашу країну”, — зазначається у зверненні.
І хоч цей день має довгу історію та важливе символічне значення, самі учасники подій визнають — все менше людей усвідомлюють справжнє значення цього дня та нерідко комерціоналізують його. Оголошення про розпродажі у магазинах до Дня Памʼяті зʼявляються за декілька тижнів до події, адже оскільки цей день є офіційним вихідним багато американців вирушають на шопінг або на відпочинок. В цей же час, зʼявляється все більше роз'яснень про сутність дати, аби уникнути святкувань чи радісних привітань у цей день.
Самі ж ветерани зазначають, що все це є наслідком комерціалізації країни і поступової втрати усвідомлення жертовності американських солдат та їх сімей. Люди все менше памʼятають що таке війна. І згадка про Україну в цьому контексті викликає глибоку рефлексію у кожного зі співрозмовників у штаті Флорида.
“Ми не уявляємо як це — воювати на своїй землі, захищати свої домівки, тому українські захисники викликають захоплення та повагу”, — зазначають ветерани в особистій розмові.
Дійсно, більшість з них активно слідкують за ситуацією в Україні, долучаються до волонтерських подій, зборів допомоги та наголошують, зрозуміти справжнє значення жертовності солдат можуть лише люди, що знають що таке війна. Бо як доводить досвід, спрямування значних зусиль задля формування політики пам'яті та культури меморалізації є необхідною умовою для згуртованості суспільства.
Звісно ж українське суспільство перебуває в інших умовах і кожен з нас особисто відчуває що таке війна. Найімовірніше у життя кожної з наших родин буде інтегрований ветеранський досвід. Декілька поколінь українців зможе особисто розповісти про те, яким був наш шлях до перемоги, проте наразі найважливіше завдання — допомога та підтримка українських захисників.
Воднчоас, аби не втрачати важливих артефактів героїзму українських захисників та членів їх сімей, що попри всі труднощі є для них опорою, ми вже сьогодні маємо розпочинати роботу над формуванням власних традицій памʼяті. Визнання суспільством значимості військових подвигів є однією з важливих складових мотивації для вступу на військову службу, що на довгі десятиріччя є надважливою умовою розвитку України.
І поки світ молиться за мир — українські солдати виборюють його на полі бою. Вдячність та повага мають стати щоденними ритуалами, що трансформуються в історичну традицію нашої держави.