“Як можна пояснити, що військовий у 2022 році отримував мінімально 20 тисяч грн, у 2025 році та 2026 ви пропонуєте так само. У купівельній спроможності цих 20 тисяч є різниця, інфляція? Є! Ніхто цього не враховував”, — наголосив Цимбалюк.

Крім того, голова підкомітету соцзахисту ветеранів Анатолій Остапенко звернув увагу, що попри широкі обговорення ветеранської політики, Бюджетна декларація не передбачає реальної підтримки для ветеранів. На його думку,  потрібно врегулювати питання виплати одноразової грошової допомоги та придбання житла.

“Ще дуже довго боротися з ворогом, якщо будемо зневажати захисників, членів їхніх сімей та родини загиблих. Так ми не виграємо війну”, — сказав він.

Читайте також: Більшість ветеранів обирає можливості, а не пільги — результати опитування

Голова комітету Галина Третьякова підкреслила, що закладені у декларації показники прожиткового мінімуму не відповідають інфляції: 2564 грн у 2026 році та лише 2859 грн у 2028-му. Крім того, Бюджетна декларація не передбачає фінансування комплексної програми стимуляції демографії, яка має допомогти вирішити одну з найбільш критичних проблем для України.

Натомість міністерка соцполітики Оксана Жолнович наголосила, що міжнародні партнери наразі покривають значну частину соцвидатків, але низка критичних програм залишаються без належного фінансування. Наприклад, є значна потреба у збільшенні прожиткового мінімуму до 7000 грн, щоб люди, які працюють на некваліфікованих роботах, могли собі дозволити виховувати дітей та забезпечувати власні потреби.

“Домогосподарство, яке сумлінно працює, але в них проста некваліфікована праця — а таких родин багато — вони не мають змоги виховувати дітей. Або держава змушена дотувати виховання. Мінімальна зарплата має включати не лише здатність забезпечити мінімальний пакет своїх потреб, а й здатність виховувати свою дитину. Держава не має замість роботодавця перебирати на себе цей виклик”, — зауважила вона.

Жолнович також пояснила, що досягти збільшення прожиткового мінімуму можна завдяки реформі, яка допоможе його відокремити від інших платежів, які не є властивими для роботи з бідністю та складними життєвими обставинами.

Читайте також: У Раді обговорили пріоритети ветеранської політики в Україні

Проте перший заступник міністра фінансів Денис Улютін зазначив, що Бюджетна декларація не визначає конкретних програм, а політики в межах наявного ресурсу. 

“Декларація описує наявні можливості та інші заходи, є фіскальний простір. При розгляді закону про держбюджет на 2026 рік можемо розглянути вартість нових політик”, — пояснив він.

Також під час обговорення документа виникла дискусія між Галиною Третьяковою, Оксаною Жолнович та Денисом Улютіним щодо ефективності роботи системи Пенсійного фонду, який, за його словами, не спроможний виплачувати пенсії самостійно та фінансується з державного бюджету. Третьякова не погодилася з цією тезою.

“Не треба говорити, що Пенсійний фонд не справляється, є трансфер, але держава за всі роки створила велику кількість зобовʼязань і доплат, які не підкріплені страховим внеском. Їх покривати — обовʼязок держави, або ми переглядаємо це законодавство, надмірні бенефіти”, — зауважила Жолнович.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО повідомляв, що більшість ветеранів російсько-української війни — 65% — очікує від держави створення можливостей для гідного життя та розвитку, а 35% говорять про потребу в пільгах. Такими даними опитування поділився народний депутат Олексій Леонов під час круглого столу Комітету ВРУ з питань соцполітики та прав ветеранів "Доступність сервісних послуг для ветеранів та членів їхніх сімей".