“Система повернення до цивільного життя не була повністю готова”

— Чому виникла ідея створити посаду фахівець із супроводу ветерана, і хто ці люди у громадах?

— Фахівець із супроводу ветеранів і ветеранок — це перша особа, яка зустрічає наших захисників і захисниць після звільнення з лав Збройних сил, Національної гвардії тощо. Потреба в таких фахівцях виникла, коли почалося повномасштабне вторгнення і кількість ветеранів колосально збільшилася. На сьогодні в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни приблизно 1,3–1,4 мільйона записів.

Наша система повернення до цивільного життя не була повністю готова, це дуже велике навантаження. Адже мова йде і про родини ветеранів та військовослужбовців, родини загиблих захисників і захисниць, безвісти зниклих або тих, які знаходяться в полоні.

Тому виникла необхідність запровадити посаду фахівця із супроводу ветеранів у громаді; на сьогодні він є майже в кожній громаді. Зараз триває ще один етап конкурсного відбору, плануємо повністю закрити всі громади.

— Це довгий етап відбору, якщо зараз ще триває конкурс. Як обирають цих людей, які критерії має міністерство і громада?

— Найперше це має бути фахівець, людина, яка знає нормативну правову базу, орієнтується в можливостях і пільгах для ветеранів і ветеранок, членів їхніх родин.

Це людина, яка має базову освіту, не нижче бакалавра за певними спеціальностями, визначеними в професійному стандарті. Щоб розширити можливість ветеранам і ветеранкам ставати фахівцями, додали до професійного стандарту всі спеціальності, які пов’язані з безпекою та обороною. Таким чином всі захисники і захисниці з військовою освітою можуть стати фахівцями із супроводу.

— Це обов’язково має бути ветеран чи ветеранка? Чи ви розглядаєте різні категорії?

— Не обов’язково. На сьогодні з 1400 фахівців із супроводу приблизно 50% ветеранів та 50% цивільних осіб.

— Яка загальна кількість фахівців планується в громадах — максимум та мінімум, щоб система функціонувала?

— Коли ми збирали потребу для другого етапу розподілу субвенції для оплати праці фахівців із супроводу, ми відпрацьовували з кожною областю по громадах, скільки потрібно набрати ще фахівців до кінця року. Це трохи більше, ніж 3000 фахівців, щоб закрити кожну громаду. А прифронтові громади укладають меморандум про співпрацю.

— Як визначається, якою має бути кількість фахівців у кожній громаді?

— Такого визначення на сьогодні немає, це експериментальний проєкт, щоб мати можливість оцінювати кількість запитів, якість надання послуг. Ми зараз збираємо таку статистику.

На сьогодні подано понад 60 тисяч звернень до фахівців із супроводу, тобто 60 тисяч ветеранів фізично звернулися, надано понад 300 тисяч заходів із підтримки. Кожен ветеран має різні запити і різну їх кількість, і на ці запити потрібен різний час. Наприклад, на програму ветеранського спорту фахівцям необхідно пʼять хвилин, щоб подати заявку в Дії, і захід з підтримки надано. Забезпечення житлом — складніший процес: потрібно зібрати велику кількість документів, довідок, подати цей пакет, очікувати рішення комісії, виділення субвенцій з державного бюджету та, власне, купівлю квартири. З моменту, як людина звертається за цією підтримкою, до моменту, коли вона своїм ключем відкриває свою квартиру, буде тривати цей захід з підтримки.

“Більшість людей не дуже обізнані у своїх правах і можливостях”

— З якими питаннями можуть звертатися ветерани і яка компетенція фахівця?

— Фахівець із супроводу насамперед інформаційний радник. За нашими соціологічними дослідженнями, ветерани і ветеранки, як і більшість людей, не дуже обізнані у своїх правах і можливостях. Фахівець має інформувати про всі можливості, які створені для ветеранів від держави та громади, громадських та благодійних організацій. Далі він проводить оцінку потреб і визначає, які заходи потрібні людині.

На сьогодні в кластерних та надкластерних лікарнях відкриті посади фахівців із супроводу. Понад 100 фахівців працевлаштовано в закладах охорони здоров’я, де вони допомагають ветерану проходити всі складні процеси лікування, реабілітації, не забути або не загубити якогось важливого документа, пройти ВЛК (військово-лікарська комісія – ред.) та ЕКОПФО (експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи – ред.). Вони супроводжують до моменту оформлення групи інвалідності, пенсій тощо.

Це і освітні можливості. Часто люди, які проходили службу в армії, особливо якщо отримали травми або поранення, не можуть повернутися до попередньої професії. Від держави є можливість пройти перекваліфікацію, це можуть бути споріднені або взагалі інші професії.

Фахівець із супроводу допомагає в профорієнтації, може направити до профільних людей або запросити їх, зорієнтувати, за якими державними програмами захисник або захисниця можуть пройти безкоштовне навчання.

Читайте також: “Ветеранами треба жити, а не піаритися на них”: розмова з дружиною ветерана Веронікою Гнатюк

— Крім медичних закладів, які ще установи можуть мати опцію  фахівця із супроводу ветеранів?

— Вони можуть бути працевлаштовані в будь-якому комунальному закладі, який надає соціальні послуги. У комунальних ветеранських просторах також працюють фахівці із супроводу. Ветеран може прийти туди відпочити, поспілкуватися, і тут їх зустрічає наш фахівець.

— Як ветерану знайти фахівця із супроводу у своїй громаді?

— Є декілька можливостей. Можна подати електронну заяву через портал єВетеран, вибрати свою громаду та фахівця із супроводу, і він зв’яжеться з ветераном або ветеранкою.

Ми запускаємо в Дії сервіс VETERAN PRO — така собі ветеранська Дія, де ми додали довідник всіх фахівців із супроводу. Можна обрати і знайти контакти будь-якого фахівця з будь-якого куточка України.

При кожній обласній, районній, міській адміністрації створені структурні підрозділи з питань ветеранської політики. Можна звернутися до них, щоб знайти фахівця.

Найбільша кількість запитів від ветеранів — супровід в органах державної влади, місцевого самоврядування, правнича допомога, консультування. Наступне місце — медична допомога, психологічна реабілітація і вже потім соціальна підтримка.

— Нові можливості для ветеранів з’являються буквально щодня. Чи є якісь виклики, з якими зараз зіштовхуються фахівці? На що вони скаржаться до Міністерства?

— Виникала проблема з оплатою праці. Фахівці із супроводу — працівники комунальних закладів та установ, а Мінветеранів оплачує їм зарплату через субвенцію в місцеві бюджети. У нас не було можливостей і механізмів впливу на оплату праці.

Визначено, що їхня оплата праці складається з посадового окладу, двох надбавок по 50%, премії в розмірі посадового окладу і надбавок. Кошти на ці чотири оклади на кожного фахівця спрямовуємо до обласних бюджетів і вже вони їх розподіляють. Часто працівники комунальних закладів, особливо соціальних комунальних закладів, скаржилися, що керівники не нараховують премії. Звучали фрази, і це кричуща несправедливість, що “в тебе ніколи не буде заробітна плата вища, ніж у мене”. Хочу сказати: припиніть рахувати гроші і зарплату інших людей.

Ми довго працювали, щоб вирішити це питання, і внормували його в Постанові № 868, що заробітна плата фахівця не може бути меншою ніж 25 тисяч гривень і складається з надбавок і премій.

Тепер керівники комунальних закладів, які не хотіли виплачувати обіцяну та гарантовану державою зарплату, не зможуть цього робити.

Для керівника це не особистісні відносини з фахівцем, адже до нього приходять ветерани і ветеранки, родини загиблих. А їх позбавляють права і можливості отримати необхідну підтримку.

— З грошима зазвичай питання виникають в усіх установах, в усіх людських стосунках. Щодо інших питань, які можуть виникати у фахівців, чи вдається їм реально допомагати і покращувати життя ветеранів? Є кейси успіху?

— Понад десять разів бачила листи від ветеранів з подякою фахівцю із супроводу. Це кейси успіху. Дуже часто люди говорять і пишуть тоді, коли все погано, але рідко, коли добре. Такі листи подяки свідчать, що інститут працює і допомагає.

Я завжди дзвоню в органи місцевого самоврядування і розказую про ці листи і пропоную відзначити цю людину — вона на це заслуговує.

“Фахівці із супроводу — частина стратегії ветеранської політики”

— ЧЕСНО понад рік реалізує програми ветеранського лідерства, де один із компонентів — навчальні програми. Значна частина наших учасників — саме фахівці із супроводу. Вони зазначають, що обрали цю роботу, бо їм важливо допомагати, впливати на те, як живуть ветерани і ветеранки у їхніх громадах. З нашого досвіду, це активні, ініціативні люди, які справді знають, чого хочуть і готові вкладатися. Справа не лише в грошах; вони роблять більше, ніж мали б.

Які є навчальні програми, додаткові навчальні блоки для фахівців, що це за навчання?

— Фахівці із супроводу зобов’язані раз на три роки проходити підвищення кваліфікації. Міністерство розробило та затвердило типову освітню програму, а заклади освіти, які можуть надавати ці послуги, затверджують їх на своїй вченій раді. У 2024 році ми запускали підвищення кваліфікацій в онлайн-форматі, бо були блекаути, обстріли, і складно було зібрати людей.

Цього року ми запустили їх офлайн на базі нашого Бородянського центру підвищення кваліфікації фахівців. Майже 500 людей пройшли навчання. Ми формуємо групи по 30 людей, які на тиждень заїжджають на інтенсив, потім ще 3 тижні навчання онлайн.

Важливо зібрати їх на офлайн, тому що є взаємодія, комунікація, обмін досвідом. Я помітила, що в перші дні їм складно знайти взаємозв’язок, але під час навчання, обговорення кейсів вони знаходять багато спільного і починають одне одному допомагати. На виході у нас є ціла сформована група.

Для кожної групи створюємо окрему групу в WhatsApp, де вони спілкуються. Ці групи навіть після завершення навчання продовжують жити. Для нас важливо дати їм щось додаткове, бо не все можемо втиснути в типову освітню програму.

Довгий час фахівці із супроводу приїжджали до “Лісової поляни”, поки не почався ремонт, де Ксенія Борисівна (Возніцина, директорка Центру психічного здоров’я та реабілітації Ветеранів “Лісова Поляна” – ред.) з командою проводила їм екскурсії, додаткові лекції, пояснювала, як вони працюють із ветеранами. Це практичні складові, на яких вони вчилися. Вони їздили до Ірпінського військового шпиталю, де їм розказували, як працювати. Ці фахівці понад 10 років працюють з ветеранами, їм є чим поділитися.

— Абсолютно згодна. Ми бачимо це і у наших учасників: вони стають спільнотою. Тиждень разом — не надто великий час, але спільний досвід, спільні проблеми, однозначно, об’єднують людей.

Ви зазначили, що це експериментальний проєкт, які його перспективи як всеукраїнського масштабного проєкту, як це оформляє законодавство?

— Фахівці із супроводу входять до нашої стратегії ветеранської політики, політики героїв президента України. В Міністерстві ми бачимо масштабування, розвиток. Я б казала, що це не проєкт, а політика держави. Фахівці із супроводу мають бути присутні в кожній громаді, мають мати механізм впливу.

Сьогодні ми спільно з народними депутатами — хочу подякувати Тарасу Тарасенку — напрацьовуємо закон про фахівців із супроводу, де будуть їхні повноваження. Їх ніхто не зможе прогнати або не послухати — за це буде передбачена відповідальність. Це, можна сказати, еліта, яка працює в громаді і яка допомагає ветеранам у найскладніші часи.

Труднощі можуть бути не лише після повернення з військової служби. Протягом всього нашого життя можуть виникати якісь обставини, і кожен Захисник і Захисниця або члени їхніх родин мають мати можливість звернутися.

— Якщо надходять скарги на якогось фахівця, якщо хтось не виконує повноцінно свої зобов’язання, яким чином відбувається комунікація міністерства з цією людиною? Які передбачені санкції за невиконання обов’язків? Ця робота справді важлива і великою мірою формується на моральних засадах, спілкуванні. Як міністерство працює з поодинокими, сподіваюсь, викликами?

— Було дві скарги на фахівців, які дійшли до мене. Маємо індивідуальний підхід, по одному з випадків справді встановили порушення і невиконання службових обов’язків.

Якщо людина справді не виконує свої обов’язки, відповідно до кодексів закону про працю, її притягують до відповідальності або звільняють.

Майже 100 фахівців звільнилися, деякі перейшли в іншу установу, деякі звільнилися за станом здоров’я, деякі — бо їм не виплачували зарплату, деяких, можливо, звільняли, дехто зрозумів — це не їхнє.

— У спілкуванні з нашими учасниками і випускниками програми ветеранського лідерства, фахівцями із супроводу фіксуємо, що прогрес відбувається і зміни ведуть до покращення.

Ви зазначали, що наразі триває набір на цю посаду. Як до нього долучитися?

— Необхідно подати заяву через платформу єВетеран. Просто зберіть документи, подайте, підпишіть та відправте. Потім конкурсна комісія при районній, обласній, місцевій адміністрації, розглядає пакет документів на відповідність, якщо так – передає на розгляд комісії. Якщо ні – документи можна додати.

Потім етапи співбесід із фахівцями. Фахівці часто говорять, що почуваються  як на екзамені. Це направду так, передусім ми відбираємо фахівців, які вже мають знання і розуміння, як працювати в цій сфері, що робити. 

Ми не набираємо людей, щоб потім їх навчити, людина, яка йде на цю посаду, має підготуватися. Якщо ви набрали достатню кількість балів, вас буде рекомендовано до працевлаштування.

Ми розширили перелік спеціальностей, за якими людина може прийти на цю посаду. Щодня з Нацагентством кваліфікації працюємо над розширенням професійного стандарту.

— Скільки триває процес збору заявок, працевлаштування, і як багато заявок на цю посаду ви наразі отримали? Є активний запит на роботу фахівцем?

— Минулого конкурсного відбору отримали приблизно  3500 заявок, і вже працевлаштовано 1400 фахівців. За цей конкурсний відбір з 9 червня маємо орієнтовно 2000 заяв.

Є багато динамічних змін з досвіду попередніх конкурсних відборів. Тоді комісія розглядала заяви раз на місяць, зараз вона збирається що два тижні, може і щотижня, якщо буде збиратися достатня кількість заяв. Щоб людина не чекала місяць, чи візьмуть її на роботу, чи ні. І це те, що справді показує зацікавленість і органів місцевого самоврядування, самої громади, і її готовність приймати, зустрічати захисників і захисниць.