Для стимулювання приватного сектору щодо працевлаштування ветеранів варто впроваджувати мотиваційні інструменти замість примусових квот. Про це заявили учасники слухань Комітету з питань соціальної політики ВРУ щодо квот ветеранів на підприємствах.
Представник Міністерства у справах ветеранів Роман Пилипенко запропонував систему зарезервованих контрактів, а представник Міністерства соціальної політики Євген Гостюминський — надання фінансової допомоги роботодавцю.
Слухання, яке Рух ЧЕСНО транслював у спецформаті #ЧЕСНОкомітети, було присвячене обговоренню законопроєкту № 13180 щодо сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної самостійності та альтернативного до нього № 13180-1.
“Квота по особах з інвалідністю поширюється і на ветеранів з інвалідністю. Більшість учасників бойових дій мобілізовані, роботодавець матиме необґрунтований тягар. Має бути стимулюючий підхід, зарезервовані контракти”, — сказав Роман Пилипенко.
Автор альтернативного законопроєкту Данило Гетманцев на початку слухань зазначив, що запропоновані механізми покликані запустити дискусію для реальної допомоги ветеранам знайти гідну роботу. Він також запропонував вдвічі більшу квоту для ветеранів у державному секторі, ніж у приватному.
Хоча учасники слухань погоджувалися з недоцільністю запровадження квот для приватного сектору, вони підтримали ідею такої норми для державного сектору та пропонували поширити її на держпідприємства.
“Наука не підтримує запропоновану систему квот, введення штрафів недоречно. Підтримуємо квоти 4% для осіб з інвалідністю та квоти для ветеранів у держсекторі у 10%. Норму варто розширений на держпідприємства”, — зазначила науковиця Інституту економіки та прогнозування Ірина Терюханова.
Голова профспілки “Побратими” Віктор Думенков пояснив, що військовослужбовці не відчувають себе захищеними після повернення з війни, адже не розуміють, де та як зможуть знайти гідну роботу. Проте він також не підтримав ідею введення квот для приватного сектору
“Не потрібно обмежувати підприємство, держава має нас захищати, як ми захищаємо її. Пропоную зробити стратегію і брати не кількістю, а якістю, зробити якісну систему перепідготовки”, — сказав він.
Думенков також вказав на ризик погіршення кримінальної ситуації, якщо ветерани не зможуть знайти себе у цивільному житті та “лишаться на узбіччі”.
Читайте також: Громада після війни: як не втратити людей, що захищали країну
Голова Комітету Галина Третьякова звернула увагу на ініціативу запровадження своєрідної стипендії на три роки для військових після демобілізації, якщо вони влаштуються на роботу. Це допоможе ветеранам адаптуватися та реінтегруватися.
“Є законопроєкт, щоб після демобілізації було два місяці відпустки зі своєю середньою зарплатою. З Мінветеранів та Міноборони думали про стипендії, якщо працевлаштувався, то отримуєш доплату, наприклад, 20-30 тисяч грн на перший рік, на другий — 10-20 тисяч грн, третій — 10 тисяч грн та менше”, — розповіла вона.
На слуханнях також були присутні представники великого бізнесу, які поділилися досвідом працевлаштування ветеранів, як своїх колишніх працівників, так і з ринку праці. Крім того, вони розповіли про програмами їхньої підримки, зокрема щодо рескілінгу та облаштуванню інклюзивних робочих місць, психологічної та юридичної підтримки.
“Має бути стимулювання через розуміння важливості, підтримку культури, надання пільг та заохочень. Працевлаштування ветеранів — комплексна система, має бути розуміння у роботодавця, підтримка колективів”, — сказала представниця компанії МХП Анастасія Громова.
Представник Спілки українських підприємців Андрій Єрашов додав, що в Україні впроваджується дерегуляція, а введення квот буде суперечити цьому курсу. Крім того, жорстка регуляція, на його думку, створює ризики корупційних схем.
У свою чергу заступник голови Комітету Тарас Тарасенко зауважив, що слухання більше сфокусовані на роботодавцях, а не ветеранах.
“Ми більше говоримо про бізнес, а маємо про людину, яка повертається з фронту. Повертається інша людина. Багато великих компаній розробляють внутрішні політики про те, як допомогти адаптуватися до цивільного життя. Повинні зробити ветеранський комплаєнс на рівні держави, бізнес і так все зробить”, — наголосив він.
Читайте також: Від фронту до міністерства: як ветерани формують нову Україну
Тарасенко додав, що значна кількість ветеранів готова долучитися до державної служби та змінювати Україну зсередини, а квоти та штрафи для приватних підприємств не будуть працювати. Крім того, на думку представника Асоціації підприємців-ветеранів АТО Олега Хмелевського, ветерани потребують саме розвитку можливостей, а квоти призведуть до навченої безпорадності захисників та захисниць.
Представниця Інституту правоворчості та науково-правових експертиз Олена Костюченко підкреслила ще один ризик у запровадженні квот, а саме — нерівні умови для роботодавців з різними умовами праці. Адже захисники та захисниці, які втратили здоровʼя, згідно чинного трудового законодавства, не можуть працювати у, наприклад, небезпечних чи особливо шкідливих умовах.
“Існують різні умови праці — нормальні, шкідливі, особливо шкідливі або небезпечні. Якщо встановимо квоти, то різних роботодавців поставимо в нерівні умови. Наприклад, небезпечні умови будуть стикатись з проблемою набору ковоти. Роботодавцям необхідно запропонувати стимулюючі інструменти”, — пояснила вона.
Крім того, представниця ГО “Юридична сотня” Оксана Нечай зауважила, що ветеранів можуть використовувати лише для формального виконання квот, натомість вони мають бути конкурентоспроможними на ринку праці.
