В Україні з серпня 2024 року зʼявилася нова професія — фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб (ФСВ). Фахівці замінили експериментальний інститут помічника ветерана, проте їхня мета залишилася незмінною — супровід та підтримка ветеранів під час реінтеграції. Фахівці інформують про доступні преференції, надають допомогу в отриманні послуг, оформленні документів тощо. Вони також допомагають діючим військовослужбовцям та членам родин ветеранів.
Потреба у створенні помічників ветеранів виникла з початком повномасштабного вторгнення, коли стало зрозуміло, що ветеранська спільнота значно зросте, а наявна система повернення до цивільного життя не готова до такого навантаження. Кількість ветеранів та членів родин військовослужбовців збільшується щодня, а ефективна робота фахівців із супроводу є ключовою у втіленні ветеранської політики в життя.
Супровід для ветеранів
Фахівець із супроводу, як і раніше помічник ветерана, є основною “точкою входу”, тобто першим контактом, через який ветеран потрапляє в систему допомоги та підтримки, та посередником у представництві інтересів.
До ФСВ можна звернутися з будь-яким питанням, він має бути помічником, щоб держава могла забезпечити якісні сервіси та повагу. Також він може бути радником, щоб зробити повернення захисників і захисниць максимально комфортним і простим, зокрема завдяки долученню до всіх можливостей, що надає місцева та державна ветеранська політика.
Крім того, фахівець має “зчитувати” запит ветерана, формувати карту послуг, стежити за тим, щоб їх надавали ефективно, та захищати інтереси ветеранів, якщо зʼявляються перепони.
На відміну від соціального працівника, ФСВ працює з конкретною аудиторією та більш глибоко залучений у її проблеми, особливості та потреби.
Хто такі фахівці із супроводу ветеранів та що вони роблять
Постанова Кабінету міністрів № 1205 визначає, що ФСВ допомагає не лише самим ветеранам і демобілізованим особам, а й членам їхніх родин. Адже часто саме сімʼї першими стикаються з наслідками війни, тією ж замкнутістю, посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), втратою орієнтирів. До того ж фахівці працюють із членами родин загиблих (померлих) військових, зниклих безвісти та тих, які потрапили в полон, а також учасників Революції гідності.
ФСВ проводить оцінку потреб ветеранів і членів їхніх сімей та інформує отримувачів послуг щодо:
правової та психологічної допомоги;
протезування, реабілітації та спорту;
соціальної та професійної адаптації;
отримання житла;
вшанування пам’яті тощо.
Крім того, фахівець із супроводу формує пропозиції, як краще задовольняти потреби ветеранів і членів їхніх сімей у громаді, а також як активно залучати їх до життя громади, щоб вони могли реалізувати свій потенціал.
За майже рік існування посади навантаження для фахівців супроводу ветеранів адаптовували під реалії роботи. Зокрема ліміт 35 кейсів змінили на чітке формулювання, яке, відповідно до Постанови Кабміну № 67, звучить так: "не більше ніж 1 фахівець на 100 ветеранів та членів їхніх родин". Це допомогло спростити планування штату фахівців у громадах і рівень навантаження на одного працівника.
“Для держави і Мінветеранів як органу, що формує, реалізовує та координує ветеранську політику, фахівець є інформаційним агентом. На базі його аналітики ми будемо змінювати та адаптувати систему відповідно до потреб і запитів ветеранської спільноти”, — розповів в.о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун під час старту запровадження фахівців із супроводу.
Таким чином ФСВ це частина дуже широкої структури, яка взаємодіє з місцевою та державною владою, різноманітними установами, громадськими організаціями тощо.
Як знайти фахівця із супроводу
Заступниця міністра у справах ветеранів Юлія Кірілова в інтервʼю для Руху ЧЕСНО наголосила, що спершу фахівець із супроводу є інформаційним радником.
“За нашими соціологічними дослідженнями, ветерани і ветеранки, як і більшість людей, не дуже обізнані у своїх правах і можливостях. Фахівець має інформувати про всі можливості, які створені для ветеранів від держави та громади, громадських та благодійних організацій”, – зазначила вона.
Кірілова підкреслила, що фахівці із супроводу входять до широкої стратегії ветеранської політики та мають бути присутніми в кожній громаді. Адже підтримувати ветеранів та членів їхніх родин потрібно як у великих містах, так і у віддалених невеликих селах.
Наразі знайти фахівця із супроводу можна декількома шляхами, а саме:
звернутися до підрозділу ветеранської політики обласної, районної або міської адміністрації;
подати електронну заяву через портал єВетеран і фахівець звʼяжеться з ветераном або ветеранкою;
обрати фахівця на порталі Ветеран PRO, окремому розділі у застосунку Дія.
Крім того, фахівці із супроводу можуть знаходити ветеранів і членів їхніх родин самостійно, наприклад, шукаючи контакти родин військових у різноманітних структурах громади.
Проблеми нової системи
Фахівці супроводу замінили експериментальний проєкт помічника ветерана, який працював на засадах “рівний рівному”, тобто супровід для ветеранів та членів їхніх родин здійснювали або самі ветерани, або їхні батьки, подружжя чи діти. На думку народного депутата Тараса Тарасенка, ці люди є найбільш вмотивованими та дотичними до проблем і потреб ветеранів.
Проте фахівець із супроводу став саме професією, отже обмеження потенційних ФСВ певними категоріями кандидатів є дискримінаційним. Наявність відповідної освіти має підвищити професіоналізм фахівців. Однак якщо цивільний кандидат і кандидат з ветеранської спільноти наберуть однакову кількість балів на обовʼязковому конкурсному відборі, перевага надається саме ветерану.
Однією з умов професії є наявність освіти за певними галузями знань не нижче ступеня “бакалавр”. Цю норму критикують через створення перепон для роботи досвідчених працівників, яким довіряють ветерани. Адже саме встановлення довіри та її постійна підтримка є найважливішою складовою роботи з ветеранами.
“Найскладніший етап у роботі з ветераном – встановлення довіри. Задача не створити новий бюрократичний фронт. Коли вирішує звернутись за допомогою, це завжди виклик, є недовіра, страх виглядати слабким, небажання пояснювати”, – наголосив народний депутат Олексій Леонов під час круглого столу Комітету ВРУ з питань соцполітики та прав ветеранів.
Зазначимо, що в громадах може бути суттєвий брак фахівців супроводу. Приміром, на Кіровоградщині станом на травень працювало лише 50 ФСВ з необхідних 450, а у Набутівській громаді Черкащини фахівець працював лише приблизно 5 місяців. Також робота фахівців повʼязана з високим емоційним навантаженням. Крім того, ФСВ можуть супроводжувати лише активних ветеранів і не мати контакту з неактивними. Частка таких осіб може сягати 80%.
За словами експертки з питань соціального захисту Асоціації міст Людмили Яремчук, деякі громади не можуть знайти кандидатів на посаду фахівця саме через високі кваліфікаційні вимоги.
Також широке коло заінтересованих сторін, зокрема представники місцевої влади, державних і медичних установ, профільних громадських організацій тощо визнають, що існуючі механізми підтримки ветеранів мають фрагментарний характер. Наразі нагальною є потреба в більш інтегрованій, адаптивній і сталій моделі діяльності служб підтримки ветеранів на всіх етапах процесу реінтеграції.
Шляхи покращення роботи фахівців
Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб має бути обізнаним щодо всіх державних і місцевих ветеранських програм, пільг, гарантій, всієї соціальної бази тощо.
За словами фахівчині із супроводу ветеранів Анастасії Бубліченко, 40% запитів від ветеранів та членів їхніх родин стосуються юридичної допомоги. Проте наявних компетенцій фахівцю може не вистачати, тоді доводиться звертатися по допомогу до громадських діячів. Адже правова підтримка ветеранів та їхніх родин є надзвичайно складним процесом, що характеризується непередбачуваністю судових рішень та складними юридичними колізіями.
Також директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк під час круглого столу щодо доступності сервісних послуг для ветеранів і членів їхніх сімей закликала фахівців супроводу сприяти також їхньому працевлаштуванню. Разом із тим на заході звернули увагу на результати дослідження, яке показало, що більшість ветеранів – орієнтовно 65% – надають перевагу новим можливостям для гідного життя та розвитку, а не прагнуть пільг.
Наразі Тарас Тарасенко з групою активістів, а саме ветеранів, чинних фахівців, громадських діячів та адвокатів, напрацьовують законопроєкт, який зосереджений на самоврядуванні фахівців із супроводу ветеранів. Документ, зокрема, передбачає створення Асоціації ФСВ. Цей незалежний самоуправний орган має розробляти стандарти професійної етики, здійснювати контроль за якістю роботи, організовувати підвищення кваліфікації, захищати права фахівців і координувати взаємодію з державними структурами.
Наразі в Україні кількість ветеранів сягає 1,2 мільйона осіб і з кожним місяцем їхня кількість збільшується. Очікується, що після закінчення російсько-української війни статус ветерана матимуть орієнтовно 5-6 мільйонів людей, а ветеранство стане масовим явищем. Не варто забувати, що звільнення зі служби є початком нового етапу в житті, і саме ефективна робота фахівців із супроводу може суттєво полегшити процес адаптації ветеранів і ветеранок.
Варто також пам’ятати, що запити у ветеранів і членів їхніх родин можуть бути як поширеними, так і індивідуалізованими. А якісна допомога у вирішенні питань ветеранів можлива за умови, що фахівці проходитимуть систематичне навчання та підвищення кваліфікації, а покращення інституту ФСВ буде постійним і системним. Зазначимо, що для фахівців із супроводу не існує другорядних запитів, адже навіть найпростіша послуга є реальною потребою для найкращих людей України. Крім того, потреба в допомозі може виникати не лише після демобілізації, а й протягом всього життя.
