“У військо прийшли цивільні з багатьох сфер і вони повертатимуться в різні галузі. Для бізнесу — це не благодійність, а можливість мати робочі руки”, — наголосила Наталія Калмикова.

Заступник голови комітету Тарас Тарасенко зауважив, що трудові колективи не приймають ветеранів, зокрема через невміння цивільних спілкуватись з військовими. Наприклад, за його словами, НАЗК взяло на стажування 10 ветеранів, однак не відібрало з них жодного саме з цієї причини.

“Є конфлікт військового та цивільного суспільств, потрібно їх зближувати. HR великих компаній проводять навчання своїх колективів, щоб ветерани та цивільні могли працювати разом. Весь приватний сектор потребує людей, активно залучаються навіть люди до 18 років. Повинні вести на державній службі ветеранський комплаєнс”, — наголосив він.

Читайте також: Не пільги, а можливості: Рада проголосувала за ветеранський бізнес

Голова Комітету Галина Третьякова під час представлення доопрацьованого комітетського законопроєкту, який розробили за результатами широкого обговорення на слуханнях, зазначила, що у категорію пріоритетного працевлаштування пропонується включити саме демобілізованих учасників бойових дій, які підтвердили свій статус під час повномасштабного вторгнення. Законопроєкт передбачає запровадження щомісячної стипендії у перші два роки роботи.

“Деякі підприємства влаштовують ветеранів, а інші, навіть і в державній службі, їх неохоче беруть на високооплачувані посади. Пропонуємо такий компенсаторний механізм, щоб учасники бойових дій могли отримати посаду та робити карʼєру, починаючи з низькооплачуваних посад”, — розповіла вона.

Проте Тарасенко зазначив, що гроші не є головною мотивацією, а питання стипендій є дискусійним.

“У великих бізнесах, де демобілізованих понад 700-800 осіб, попри достойні зарплати звільняються близько 50%. Люди не відновились після військових дій”, — пояснив він.

Третьякова додала, що законопроєкт для учасників бойових дій також передбачає:

• врахування військової служби до стажу державної служби;

• можливість займати посади на держслужбі, до відновлення конкурсів, на підставі заяви;

• пріоритет на посаду у державній службі у разі рівних результатів конкурсного відбору, який не включатиме етап співбесіди, а лише тестування.

“Люди, які ціною власного життя та здоровʼя захищали Україну, мають моральне право, відповідаючи професійним категоріям, без будь-яких конкурсів обіймати посаду. Це майбутнє державної служби, всіх правоохоронних органів. Законопроєкт має торкатися всіх сфер життя”, — підкреслив перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк.

Також на засіданні розглянули президентський законопроєкт № 13570 щодо визнання осіб, яких нагороджено відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг", особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Це був попередній розгляд про доцільність включення законопроєкту до порядку денного сесії Верховної Ради. Комітет рекомендував ухвалити його за основу та в цілому з урахуванням пропозицій, зокрема коригування відповідності строків. Законопроєкт передбачає щомісячну виплату нагородженим у розмірі мінімальної зарплати та можливість безоплатного поховання з військовими почестями, зокрема на військовому меморіальному кладовищі.

Крім того, на засіданні обговорили законопроєкт № 13511 щодо забезпечення права військовослужбовців на медичну допомогу, реабілітацію та протезування.

Співавторка законопроєкту та голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко зазначила, що документ передбачає:

• державне фінансування лікування та реабілітацію полонених військових, які повернулися додому;

• зняття верхньої межі фінансування протезування та ортезування;

• направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) не командиром підрозділу, а лікарем чи реабілітолог.

“Держава повинна фінансувати лікування та реабілітацію до повного одужання без обмеження термінів”, — сказала вона.

Натомість представниця Міністерства охорони здоровʼя Ірина Семененко зауважила, що за деякими станами повне одужання неможливе, а реабілітація передбачає відновлення, або компенсацію втраченої функції.

Читайте також: Від статусів до потреб: міністр Улютін анонсував зміни в підтримці сімей

Новопризначений міністр соцполітики Денис Улютін запропонував встановити індикативні ціни на протезно-ортопедичні вироби та комплектуючі до них, адже стримуючі критерії потрібні, щоб уникнути стрімкого збільшення ціни. А також запровадити ліцензування субʼєктів господарювання та моніторинг якості. Третьякова запропонувала розширити норми законопроєкту на усі допоміжні засоби реабілітації.

“Протез лише замінює втрачений орган, а допоміжні засоби реабілітації допомагають функціонувати повністю”, — пояснила вона.

Представниця БФ "Пацієнти України” Анастасія Пампух додала, що більш нагальним питанням є не вартість протезів, а контроль якості. Крім того, високу вартість протезів забезпечують переважно постачальники, а не виробники.

“Зараз фахівці з реабілітації, якщо вбачає доцільність, направляє військовослужбовців на ВЛК. При складних станах пацієнтам можуть надавати до 26 циклів реабілітації на рік”, — зазначила Пампух.

Крім того, військовий та голова профспілки “Побратими” Віктор Думенков вказав на ризики ухилення від служби, якщо направлення на ВЛК буде від лікарів, що негативно вплине на військо, адже людей бракує.

“У нас дуже популярна ідея ухилянства, не вистачає військ, не вистачає людей. Командир бачить, що людина може витягнути і посилити побратимів. Жодного разу не бачив, що когось при смерті привозили на виконання бойових завдань — це нелогічно, бо гинучи або отримуючи поранення, командир зобов'язаний витягти цю людину. Так він наражає на небезпеку інших. Якщо ви дасте право людям так уходити від виконання своїх зобов'язань, ви ускладните життя командирам, на яких і так тиснуть зверху”, — сказав він.

Народні депутати рекомендували профільному Комітету з питань нацбезпеки включити законопроєкт до порядку денного і рекомендувати ухвалити його в першому читанні з подальшим доопрацюванням.