Осучаснення законодавства щодо ветеранів та суміжних категорій — один із ключових пріоритетів Міністерства у справах ветеранів, адже застарілі та несистемні норми не виконуються і люди можуть відчувати себе обманутими. На цьому наголосила міністерка Наталія Калмикова під час представлення планів дій на короткостроковий та середньостроковий періоди на засіданні Комітету з питань соцполітики ВРУ, засідання якого Рух ЧЕСНО транслював у спецформаті #ЧЕСНОкомітети.
“Ми знайшли модель, яка зможе врегулювати і оновити законодавство щодо ветеранів і суміжних категорій, — зазначила Калмикова. — Для міністерства, дуже важлива законодавча база. Старе законодавство, в яке в різні етапи вносились зміни, які іноді протирічать одна одній, ускладнюють життя людям та призводять до неефективного використання бюджету. Частина норм не виконується, бо немає фінансового підґрунтя, таким чином ми обманюємо наших громадян”.
Калмикова розповіла про здобутки міністерства за час свого керівництва, зокрема про запуск програм ветеранського спорту та освітніх грантів, шлях пораненого, підвищення первинної допомоги, цифровізацію надання статусів, покращення системи працевлаштування тощо.
Міністерка також зауважила, що фахівці із супроводу ветеранів вже працюють у 1098 громадах, а близько 200 неспроможних громад уклали договори з сусідніми, адже наразі вони не можуть знайти відповідних людей, щоб ті працювали фахівцями. Крім того, фахівці працюють у 14 лікарнях.
Читайте також: Юлія Кірілова: Фахівці із супроводу ветеранів — це, еліта, яка допомагає ветеранам у найскладніші часи
“Це важливо, тому що через лікарню проходить кожен поранений військовий і кожен ветеран проходить реабілітацію. Звідти ветеран має вийти з усіма оформленими документами. З МОЗ працевлаштовуємо фахівців у закладах охорони здоров'я. Туди щодня поступають учасники бойових дій, фахівці мають прийти до ліжка, вияснити, що потрібно і далі відпрацювати”, — пояснила вона, додавши, що здоров'я — це пріоритет при поверненні до цивільного життя.
Натомість голова комітету Галина Третьякова підкреслила, що Мінветеранів має опрацювати ті випадки, які можна буде використовувати у навчанні:
“Послуга, яку надає конкретно фахівець, має бути стандартизована. Велика помилка уряду, що придумана нова професія, якої у всьому світі немає, замість кейс-менеджера”.
Читайте також: З фронту додому: хто допомагає ветеранам повернутися до цивільного життя
Серед короткострокових та довгострокових планів Мінветеранів Наталія Калмикова назвала роботу над:
програмами з адаптації осіб, які повністю або частково втратили зір;
послугою абілітації (самообслуговування) для людей, які мають інвалідність;
покращенням паліативної медичної допомоги та догляду, у співпраці з МОЗ;
програмами з лікування опіків, рубців та шрамів, що знижують якість життя (реалізація планується з 2026 року);
лікуванням залежностей;
запуск реєстру надавачів послуг психологічній реабілітації на платформі Ветеран.Pro;
програмами мобільності — компенсація 50% вартості автоцивілки та переобладнання авто для ветеранів з інвалідністю, якщо є медичний дозвіл на керування;
навчання всіх надавачів послуг для ветеранів, зокрема лікарів, для стандартизації підходів.
Також Мінветеранів обговорює запровадження “фарбованих коштів”, адже не всі стоматологічні клініки хочуть підписувати контракт з НСЗУ, створюються черги в комунальних та державних закладах.
“В логіці нашої стратегії спроможний ветеран — це спроможна країна, щоб людина могла працювати, робити бізнес, — зазначила Калмикова. — Дякую, що Верховною Радою проголосовано закон про ветеранське підприємництво, чекаємо на підписання президентом”.
Читайте також: Не пільги, а можливості: Рада проголосувала за ветеранський бізнес
Вона також додала, що незабаром планується урочисте проведення перших поховань неопізнаних захисників та захисниць та відкриття Національного меморіального військового кладовища для відвідувань.
Також на засіданні комітету розглянули стан виконання положень законів №№ 3496-IX та 3573-IX щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство та материнства, збереження генофонду українського народу. Третьякова наголосила, що в цих законах вперше використано фемінітив “материнство”. Закони гарантують військовослужбовцям, поліцейським та іншим безоплатний забір, кріоконсервацію та зберігання репродуктивних клітин під час воєнного стану.
Водночас перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк зауважив, що закони хоч і набрали чинності у 2024 році, але реалізуються зі значними затримками і бюрократичними перепонами. За його словами, станом на 2025 рік виділених коштів достатньо для надання такої послуги для 26 1860 людей, однак, фактично, її отримали 14.
“Це критично низький показник, який свідчить, що механізм не працює. Основна причина — надмірно складна процедура направлення, обмежена кількість медзакладів — лише 18 — не налагодження комунікацій. Керівники ТЦК СП областей не знають про існування таких законів, як і деякі навіть керівники медичних закладів”, — підкреслив він.
За його словами, також є серйозна прогалина в організації зберігання матеріалу після загибелі військовослужбовців.
Цимбалюк запропонував розробити чіткий і спрощений алгоритм взаємодії між усіма сторонами, усунути зайву бюрократизацію, а також врегулювати обмін інформацією та посилити інформаційну роботу серед особового складу.
“Це доволі нова історія і вона потребує доопрацювання, зокрема в інформаційному полі. Ми теж зацікавлені, щоб це працювало і давало результати”, — зазначив представник Міноборони, майор Антон Тюменцев.
На засіданні також розглянули законопроєкт № 13164 про щомісячну грошову виплату, зокрема розподіл щомісячної виплати у разі двох та більше членів сімей загиблих, або померлих, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Нардепи запропонували розподіляти виплати рівними частками між членами сімей загиблих та підвищити їх розмір до 1,5 мінімальної заробітної плати.
