Програма ветеранського лідерства — це вже десятки випускників регіональних, всеукраїнських та навіть міжнародних шкіл. А ще це десятки історій мужності, стійкості, сили та принциповості, які мають всі шанси стати майбутнім України в сфері політики та громадського сектору.
Хочемо розповісти вам п'ять історій перших випускників Програми ветеранського лідерства, реалізованої у співпраці зі Школою публічного управління Українського католицького університету.
Кожна історія — про окрему суперсилу кожного ветерана, яка допомагає не лише долати виклики, а й надихати інших змінювати країну.
Олександр Баталов: “Від себе почни — і все буде змінюватися”
Олександр Баталов — ветеран ЗСУ, учасник бойових дій. Він пережив важке поранення, складну евакуацію, тривалу реабілітацію і зміг перемогти труднощі завдяки підтримці родини та побратимів. Сьогодні його головна місія — допомагати таким самим хлопцям і дівчатам, щоб вони знали: після поранення життя не закінчується. Навпаки, воно може стати настільки динамічним, що навіть у вихідний день не захочеться зупинятися!
“Ми робили все, як професіонали, робили все, що знали, вміли й чому нас навчили. Але так трапляється: ти або просто приймаєш цей факт і рухаєшся далі, або застрягаєш в цьому”, — розповідає Олександр.
Навчання на Програмі ветеранського лідерства від Руху ЧЕСНО показало йому, що ветерани не одні, і що разом простіше змінювати систему. Зараз Олександр поєднує навчання та реабілітацію, об’єднує людей і бере на себе відповідальність, щоб змінювати Україну.
Артем Ліфрідов: “Небайдужість рухає і фронт, і громаду”
З початком повномасштабного вторгнення, евакуювавши свою родину в один із більш безпечних регіонів України, Артем добровільно пішов на фронт. Разом із братами та друзями він свідомо прийшов до військкомату, щоб стати до лав захисників України.
Після тяжкого поранення, трепанації черепа та тривалої реабілітації він не зупинився. Артем повернувся до активного життя, очолив ветеранський рух у своїй громаді та став прикладом того, як особистий досвід перетворюється на силу для змін.
“Навіть в армії можна поділити солдатів не за фізичною чи моральною підготовкою, а на байдужих і небайдужих. Саме небайдужі тягнуть фронт — так само, як і зміни у громадах”, — каже Артем.
Участь у Програмі ветеранського лідерства від Руху ЧЕСНО допомогла йому побачити нові можливості, знайти однодумців та усвідомити: впливати на систему можна навіть на рівні своєї громади.
Роман Білоус: “Молодіжна політика — це не лише про майбутнє”
У 20 років він свідомо вирішив стати на захист України та служив у лавах Державної прикордонної служби. Після травм і хвороб Роман був визнаний непридатним до військової служби, але його шлях боротьби за країну на цьому не завершився.
Він пережив окупацію, евакуацію та перші миті відчуття безпеки на контрольованій території. Згодом долучився до Програми ветеранського лідерства, яка допомогла систематизувати досвід, знайти нових друзів та сформувати спільноту підтримки.
У своїй історії Роман поєднує досвід ветерана й роль молоді у відновленні держави. Саме синергія цих двох напрямів, на його думку, здатна дати потужний результат.
Михайло Тітік: “Ветерани — це не тягар, а можливості”
До повномасштабної війни ветеран і випускник Програми ветеранського лідерства Михайло Тітік з Полтавщини був учителем біології. В 2022 році пішов на фронт і служив у легендарній 54-ій бригаді. Після демобілізації повернувся додому та очолив відділ з питань ветеранської політики при Решетилівській міській раді.
Михайло переконаний, що кожен статус ветерана це не просто запис у документах — за ним стоїть людина з історією, яка потребує підтримки. Його головне завдання зараз — створювати умови для соціалізації й розвитку побратимів і посестер.
У своїй розповіді Михайло ділиться, як досвід війни змінив його ставлення до людей і бюрократії,пояснює, чому ветерани це не тягар, а можливості, які умови потрібні для їхньої успішної адаптації і що дає участь у Програмі ветеранського лідерства від ЧЕСНО та УКУ.
Дмитро Гнатюк: “Сила духу сильніша за тіло”
Дмитро Гнатюк із Миколаївщини — ветеран морської піхоти, який від самого початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Після важких боїв, поранення під Вугледаром та довгої реабілітації Дмитро пережив кризу віри в себе, але завдяки підтримці родини та Програмі ветеранського лідерства віднайшов сили діяти.
“Коли ти бачиш інших ветеранів, які живуть, організовують заходи і допомагають комусь, ти розумієш: якщо вони можуть, можу й я”, — каже Дмитро.
Сьогодні його місія — створити мережу спортивно-адаптивних ветеранських просторів у Миколаївській області та допомагати іншим ветеранам відчути себе потрібними й корисними. Програма ветеранського лідерства допомогла йому структурувати дії, налагодити комунікацію з владою та громадськими організаціями та впливати на розвиток громади.
А ще Дмитро Гнатюк став членом Ради ветеранів України при Міністерстві у справах ветеранів. Тут він представляє Миколаївську область і вже крок за кроком впливає на формування державної ветеранської політики.
Важливо пам’ятати, що українські ветерани здатні змінювати, надихати та впливати. А освіта — це надзвичайно важливий інструмент для тих, хто хоче змінити країну і бути рушієм її відбудови.
Тож запрошуємо підписатися на соціальні мережі Руху ЧЕСНО, щоб не пропустити нові освітні можливості та анонси навчань для ветеранів.
Стежити за новинами ветеранського проєкту Руху ЧЕСНО можна тут:
Сайт | Instagram | Facebook | Telegram | X (Twitter)
