Програма ветеранського лідерства у Великій Британії стала для мене важливим освітнім та організаційним викликом. Лідерство тут розуміється не лише як здатність бути попереду, а й як готовність рухатися разом із іншими. Уже на етапі підготовки, коли відбулися переїзд до іншої країни та оформлення значного обсягу документів, стало очевидно: участь у проєкті вимагає рішучості та готовності робити кроки назустріч новому досвіду.

Програму організовано Рухом ЧЕСНО у співпраці з University of Warwick та бізнес-школою Warwick, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та програми MATRA уряду Нідерландів. Така міжсекторальна співпраця дозволила поєднати академічний підхід і культурний контекст, зробивши навчання максимально прикладним і корисним для ветеранів.

Контекст і актуальність

Важливо розвивати будь-яке лідерство у суспільстві, особливо з огляду на обставини, в яких Україна опинилася ще з 2014 року. Ми не говоримо лише про розвиток ветеранського лідерства як окремого напряму, а про ширшу потребу в суспільному лідерстві загалом.

Водночас саме у ветеранському середовищі легше формувати лідерську позицію, адже всіх об’єднує спільний бекграунд. Незалежно від того, коли почалася служба — у 2014 чи у 2022 році — військовий досвід створює основу для довіри та взаємної підтримки, що є ключовим для розвитку лідерства.

Серед головних викликів процесу реінтеграції — прийняття змін. У війську формується власний набір звичок і моделей поведінки, які не завжди можна напряму перенести у цивільне життя. Важливо навчитися їх інтерпретувати, визнавати, що ми змінилися, і будувати нові відносини, ґрунтуючись на цих змінах.

Міжнародний досвід у цьому процесі має вагому роль. Не існує досконалої системи підтримки ветеранів у світі, однак із різних практик можна побудувати ефективний конструктор. Україна має створювати власні підходи, адже наша війна є унікальною за масштабом і динамікою. Водночас міжнародний діалог дає можливість не лише вчитися, але й ділитися нашим досвідом. Ця програма — саме про такий діалог.

Зміст програми

Програма поєднувала тренінгові сесії, вивчення окремих кейсів на прикладі компанії Jaguar Land Rover та MTC, роботу в групах і відпрацювання навичок, які надавали запрошені спікери. Важливою складовою була і культурна програма: від Лондона з його масштабами до Стретфорда-на-Ейвоні з камерною атмосферою. Цей контраст показав різні грані британського життя й додав мотивації розширювати горизонти та ділитись власним досвідом.

Окремий акцент під час навчання було зроблено на розвитку громад і формуванні культури ветеранського руху. В Україні вже дванадцятий рік триває війна, і ми маємо не лише говорити про політику чи допомогу, а й усвідомлювати формування власної ветеранської культури. Програма створила простір для відвертих суджень і обміну ідеями між українськими та британськими ветеранами.

Серед практичних інструментів — дизайн-мислення, робота з конфліктами та аналіз того, як український досвід бачать інші країни. Учасники працювали з креативними методами: візуалізаціями, колективним малюванням і прописуванням власних планів кар’єрного розвитку на великих аркушах. Це зробило навчання осяжним, практичним та живим.

Британський підхід до розвитку лідерства серед ветеранів базується на принципі особистої відповідальності: саме ветеран має зробити перший крок до самореалізації, а суспільство повинно мати готові інструменти для його підтримки.

Відбір до програми

Відбір до програми вимагав максимально чесного й ретельного заповнення анкети. Додатково обов’язковим був мотиваційний лист. Я вважаю за необхідне наголосити: мотиваційний лист бажано щоразу писати заново, а не копіювати з попередніх форм. Це не лише підвищує шанси бути відібраним, але й допомагає кожного разу переосмислювати власну історію.

Важливою частиною відбору було й інтерв’ю англійською. Це підтвердило необхідність для ветеранів володіти іноземною мовою — не лише заради участі в міжнародних програмах, а й для роботи з професійними ресурсами чи науковими матеріалами.

До програми увійшли 15 учасників — жінки та чоловіки. Визначальними критеріями стали самомотивація та чітке розуміння мети: навіщо потрібні нові навички та як вони будуть застосовані після повернення.

Очікувані результати

Програма спрямована насамперед на розвиток soft skills, але в окремих модулях учасники отримували й елементи hard skills. Це інтегровані знання, які поєднують комунікаційні й управлінські навички з прикладними кейсами.

Для мене відкриттям стало ставлення до ветеранів у британському контексті. Там визнають, що допомогти всім і одразу неможливо, проте можна створити системні механізми підтримки. Повернувшись в Україну, я почала уважніше придивлятися й зрозуміла: більшість із тих практик, які ми вивчали під час програми, уже існують у нас. Це і ресурси для опитування ветеранської спільноти, і програми менторства, і професійні ініціативи.

Цікаво, що навіть у колі учасників програми можна було відчути відлуння цих процесів: багато хто вже займається менторством чи розвитком спільнот у своїй професійній діяльності. Тобто в Україні такі підходи працюють, але вони розпорошені. 

Завдання полягає в тому, щоб об’єднати їх у загальнонаціональний ресурс — своєрідну угоду між державою, бізнесом і громадським сектором, де всі діють узгоджено. Це не обов’язково має бути один інструмент, але важливо, щоб усі знали про ініціативи одне одного й діяли у спільному напрямку.

Авторка: Дар’я Фугалевич, учасниця Програми ветеранського лідерства у Британії та голова ГО “ВЕТЕРАНИ ДОБРОВОЛЬЦІ”