Комітет з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Верховної Ради сформував робочу групу для доопрацювання доопрацьованої версії Ветеранського Кодексу на основі урядового та альтернативного проєктів (законопроєкти № 14265 та № 14265-1). Щоб врахувати позиції ветеранських громадських організацій, народні депутати також планують провести комітетські слухання.
Таке рішення ухвалили на засіданні, присвяченому попередньому розгляду проєктів Кодексів, яке Рух ЧЕСНО транслював у спеціальному форматі #ЧЕСНОкомітети.
Ініціативу щодо створення робочої групи та доопрацьованої редакції підтримали 7 членів комітету, тоді як рекомендацію ухвалити в залі Верховної Ради альтернативний документ за основу — лише 3. Крім того, міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова під час представлення урядової версії проєкту Кодексу закликала створити доопрацьовану версію.
“Пропозиція — на базі двох актів сформувати “д” редакцію в комітеті та після опрацювання в робочій групі рекомендувати до першого читання в залі Верховної Ради”, — запропонувала вона.
Голова підкомітету соцзахисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року, Тетяна Циба додала, що обидва Кодекси містять колективно напрацьовані норми. Водночас, якщо буде ухвалений один із проєктів за основу без попереднього доопрацювання, існує ризик, що окремі структурні положення буде складно змінити, адже документи мають різну структуру.
Заступник голови комітету Тарас Тарасенко також закликав провести комітетські слухання, щоб врахувати позиції ветеранської спільноти та науковців.
“Говоримо про загальні речі, треба заглибитися в деталі, з них буде вибудовуватися політика. Великі обʼєми матеріалів, багато положень повторюються, є загальними і неконкретизованими. Наразі зберігаємо патерналістичну модель, це буде неприйнятно у післявоєнний час”, — додав він.
Читайте також: Мінветеранів починає аудит громад для контролю ветеранських політик в регіонах
До розробки альтернативної версії, крім народних депутатів, долучилися і представники громадського середовища, зокрема і ветеранських організацій. Директорка ГО “Юридична сотня” Юлія Морій пояснила, що ключова відмінність альтернативного проєкту в тому, що він має регулювати тільки підтримку ветеранів, які мають бойовий досвід, і членів їхніх сімей, а статуси та підтримка цивільних та учасників Революції гідності й інших цивільних залучених та постраждалих осіб мають регулюватися профільним законодавством. Деякі пропозиції щодо цивільних передбачені в перехідних положеннях. Проєкт Кодексу складається з трьох книг, тоді як урядовий — з шести.
“Обидва Кодекси передбачають підтримку за усіма сферами добробуту. В альтернативному інша структура, зокрема етапність життєвого шляху в періоді відновлення після звільнення та підтримка після нього. Це забезпечить прогнозування та фінансову ефективність у системі підтримки. Визначає, хто є членами сімей зниклих безвісти, полонених”, — розповіла вона.
Кодекс про захист державності, незалежності та статус захисників держави має усунути суперечності між чинними нормативно-правовими актами, оновити застарілі положення, спростити процедури отримання соціальних гарантій і послуг, а також зміцнити та формалізувати відповідальність держави перед своїми захисниками і захисницями.
Урядовий законопроєкт пропонує визначити:
загальні та основні положення про основи, принципи, завдання ветеранської політики, категорії ветеранів і гарантії, а також положення про Єдиний державний реєстр ветеранів, підтвердження та верифікація статусів ветеранів, фінансування та захист прав ветеранів, відповідальність і захист прав ветеранів;
правовий статус ветеранів війн XX століття та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війн XX століття, державну підтримку зазначених категорій осіб;
правовий статус ветеранів / ветеранок, ветеранів / ветеранок іноземців та членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів / ветеранок іноземців, їх державну підтримку;
правовий статус постраждалих учасників Революції гідності та членів сімей загиблих (померлих) Героїв Небесної Сотні, їх державну підтримку; правовий статус осіб, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення заходів, спрямованих на відсіч збройної агресії Російської Федерації чи іншої держави проти України та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб;
сформувати цілісну систему правового регулювання у сфері ветеранської політики.
Варто зазначити, що документ зазнав критики від частини ветеранської спільноти, зокрема через відсутність чіткості у визначенні “ветеран з інвалідністю” та гарантій для таких осіб.
“Цей проєкт Кодексу не про захист ветеранів війни, а головне — не про захист родин загиблих захисників та захисниць. Це про популізм, юридичні маніпуляції і поділ ветеранів війни! Як можна ігнорувати історію та знищити права тих, хто воював з 2014 року, і тих, хто втратив здоров’я? Документ має бути переписаний публічно та разом із ветеранами війни!” — написала у Facebook радниця уповноваженого ВРУ з прав людини з питань ветеранської політики Ольга Данілова.
Читайте також: Підсумки Ради — 2025: головні прогульники, нові підозрювані та топ-5 законотворців
Наприкінці засідання Галина Третьякова також закликала Апарат Верховної Ради забезпечити переклад відеоматеріалів комітету на жестову мову, адже відповідну норму напрацювали ще в 2019 році. Перекладати на жестову мову важливо, щоб процеси в комітетах ставали відкритішими, відповідно до закону № 4212-IX щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа і журналістів та забезпечення права громадян на доступ до інформації.
