Рада ветеранів — консультативно-дорадчий орган, що складається з представників кожної адміністративно-територіальної одиниці України. Вона є голосом ветеранів у процесі ухвалення державних рішень: напрацьовує рекомендації щодо підтримки ветеранів і ветеранок, захисту їхніх прав, допомоги родинам полонених, зниклих безвісти та загиблих захисників і захисниць України. Склад Ради формується строком на два роки, тому спосіб її формування має визначальне значення для довіри до цього органу й ефективності його роботи.

Читайте також: При Мінветеранів сформували Раду ветеранів війни за незалежність України

Аналіз перебігу зборів на місцях продемонстрував значні відмінності між регіонами, які проявилися у рівні конкуренції між кандидатами, кількості учасників, форматах голосування та підходах до організації процесу. Фактично всі регіональні збори відбувалися в межах єдиного нормативного поля згідно з Положенням про Раду ветеранів війни за незалежність України, але за різними практиками. Така гнучкість дозволяла враховувати місцевий контекст й одночасно створювала ризики нерівних умов участі та різного трактування процедур.

Загалом до участі у зборах, на яких ветерани обирали делегатів, зареєструвалися 6486 учасників, що становило 0,31% від загальної кількості всіх ветеранів в Україні, зокрема й чинних військовослужбовців.

Учасники зборів обирали представників із-поміж 98 кандидатів. У більшості регіонів конкуренція була помірною. Проте в окремих регіонах картина кардинально відрізнялася: в Києві балотувалися 17 кандидатів, у Київській області — 12, тоді як у Донецькій, Луганській областях і Севастополі вибору фактично не було — по одному кандидату.

Здебільшого збори відбувалися в офлайн-форматі в будній день в обласному центрі й тривали одну-дві години. Більшість регіонів провела таємне голосування бюлетенями, частина — обирала делегатів шляхом підняття рук. Водночас кілька організаторів адаптували формат до місцевих умов: у двох регіонах застосували змішаний формат, ще в одному провели онлайн-збори в Zoom, а Київ запровадив повноцінне електронне рейтингове голосування. Застосування різних підходів виявилося доцільним з міркувань безпеки та залучення ширшого кола учасників, зокрема тих, хто не міг бути присутній фізично через військову службу, стан здоров'я або інші причини.

Читайте також: Рада ветеранів обрала керівництво: склад і пріоритети роботи

Аналіз виборів виявив три системні проблеми: суттєві відмінності в процедурах між регіонами через рекомендаційний характер Положення, недостатню поінформованість ветеранської спільноти про Раду та механізми її формування, а також обмежений доступ до участі для частини ветеранів.

Для їх усунення Рух ЧЕСНО рекомендує Міністерству у справах ветеранів, як органу, відповідальному за нормативне регулювання порядку формування Ради, уніфікувати процедуру проведення виборів, легалізувати альтернативні формати голосування та закріпити обов'язкові стандарти інклюзивності й безпеки. А обласним військовим адміністраціям, як організаторам регіональних зборів, — посилити інформування ветеранської спільноти та підвищити доступність участі для ветеранів із громад.

Вибори делегатів до Ради ветеранів 2026 року показали: в Україні є активне ядро ветеранської спільноти, готове брати участь у формуванні державної політики. Водночас процедурна варіативність, обмежений доступ і недостатня поінформованість стримують ширше залучення.

Повний звіт Руху ЧЕСНО доступний за посиланням.

Матеріал підготовлено Рухом ЧЕСНО за підтримки Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту “Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії” за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “Рух ЧЕСНО” та не відображає поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.