“Щодо повернення ветеранів до праці — це перехід між двома світами, які влаштовані за різними правилами. Багато хто боїться просити про розумні умови, бо боїться засудження. Стигма навколо ментального здоровʼя сильніша, ніж сама травма. Проблема не в тому, що ветерани не хочуть працювати — система часто не готова їх зустріти”, — наголосив Руслан Агасанов.

Голова підкомітету захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко, який головував під час круглого столу, підкреслив, що повернення ветеранів до громад і трудових колективів є дуже важливою темою, адже часто реінтеграція супроводжується певними труднощами. 

“Наше завдання — зробити так, щоб це було не формальне, а успішне повернення. Ветеран має знання, відповідальність, дисципліну, здатність працювати в команді та ухвалювати рішення в складних умовах. Це значний кадровий потенціал”, — переконаний політик.

Він також зазначив, що частині ветеранів після повернення потрібні нові професійні навички та перекваліфікація. За його словами, в окремих випадках необхідно адаптувати робоче місце через стан здоров’я, а в інших — ветерану потрібна зміна професії. Водночас важливою є психологічна адаптація ветерана та готовність самого трудового колективу до його повернення.

Представники Черкаської ОВА показали, як в області допомагають ветеранам повертатися до роботи, здобувати нові професійні навички та розвивати власний бізнес. Зокрема представник управління ветеранської політики Черкаської ОВА Володимир Продько розповів про компенсацію за облаштування інклюзивних робочих місць, податковий супровід ветеранського бізнесу та роботу центрів зайнятості. Він наголосив на важливості швидкого отримання інформації про доступні послуги та розуміння, куди звертатися. 

“Вже працює платформа “Черкаський вимір”, яка обʼєднує сервіси, довідники й алгоритми. Наступний крок — обласний електронний ресурс “Шлях ветерана”, — повідомив Продько.

Голова Черкаської ОВА Ігор Табурець зазначив, що керівництво області також сприяє працевлаштуванню ветеранів і розвитку ветеранського підприємництва. Він наголосив на необхідності взаємодії держави, громад і бізнесу, а також на важливості створення роботодавцями умов для повернення ветеранів до роботи на рівних.

“Ветеранам важливо знову відчути себе потрібними, реалізувати свій досвід, знання, бути своїми в команді та суспільстві. Важливо, щоб колеги зустрічали з розумінням, повагою. Кожен керівник має бути емпатичний. Потрібна адаптація програм корпоративної соціальної відповідальності”, — підкреслив він.

Ігор Табурець також виокремив роль громад у поверненні ветеранів, адже саме туди військові повертаються після служби.

Читайте також: ЧЕСНО дослідив представленість ветеранів на держслужбі

Заступниця директора департаменту політики зайнятості Черкаської ОВА Альона Скорзова розповіла, що служба зайнятості змінила підхід до роботи з ветеранами та запровадила систему адаптації. Крім того, в області працюють кар’єрні радники, які супроводжують ветеранів, а також є низка інструментів підтримки — гранти на відкриття та розвиток власної справи, ваучери на навчання, компенсації роботодавцям за працевлаштування ветеранів й облаштування робочих місць. Зокрема, ветерани можуть отримати до пів мільйона гривень на стартап, понад 2,5 млн  на розвиток власної справи, а на підвищення кваліфікації — ваучер на суму до 33 тисяч.

Представниця Уповноваженого з прав людини в Черкаській області Марʼяна Ніщенко зазначила, що системних проблем з працевлаштуванням в області немає.

Водночас голова Асоціації підприємців та ветеранів України Сергій Позняк наголосив на проблемі взаємин між цивільними працівниками та ветеранами:

“Цивільні колективи токсичні до учасників бойових дій — це дуже погано. Наша концепція — робити з ветеранів підприємців”.

Він також розкритикував закон № 4563-IX “Про ветеранське підприємництво”, який, на його думку, обмежує можливості для залучення партнерів і фахівців. Крім того,запропонував масштабувати ветеранські бізнес-програми та запровадити регіональний пілотний проєкт на Черкащині, на що отримав згоду від голови ОВА. 

Читайте також: Не пільги, а можливості: Рада проголосувала за ветеранський бізнес

“Ми готові рухати будь-який пілот, якщо він позитивний”, — пообіцяв Ігор Табурець.

Представниця Українського ветеранського фонду Мінветеранів Зівер Ісрафілзаде розповіла про можливості платформи “Кар’єра ветерана”, яка за допомогою штучного інтелекту допомагає переносити військовий досвід на цивільні професійні компетенції:

“Військові компетенції не завжди зрозумілі роботодавцям. Військовий досвід окремо розглядається лише тоді, коли на релевантній посаді”.

Вона додала, що звичайний ринок праці слід адаптувати до потреб ветеранів, зокрема до різних траєкторій повернення з військової служби.

Окремо учасники круглого столу говорили про необхідність залучення ветеранів до формування політики щодо їхньої адаптації. Так представник ГО “Герої війни” Андрій Смирнов зазначив, що рішення варто ухвалювати разом із ветеранами, а не замість них. Він також запропонував роботодавцям запроваджувати наставництво, за якого ветерани, які вже адаптувалися до роботи, зможуть допомагати новим колегам, а також навчати керівників особливостям роботи з ветеранами.

Фахівець проєкту БФ “Рокада” Євген Слюсар запропонував змінити підхід до оцінювання результативності програм працевлаштування ветеранів, а саме зважати не лише на сам факт працевлаштування, а й на професійний маршрут і збереження зайнятості через 3, 6 і 12 місяців.

На завершення дискусії представник Мінветеранів Роман Пилипенко підсумував, що працевлаштування не можна зводити лише до підписання трудового договору:

“Працевлаштування — ширше за факт укладення трудового договору. Це найвища форма адаптації людини в соціумі і ветерана, зокрема”.

Анатолій Остапенко додав, що народні депутати готові працювати над законодавчими ініціативами щодо підтримки працевлаштування ветеранів і розвитку їхніх власних справ.

“Маленькі кроки можуть надати нам спроможність розробити та зрозуміти ту систему, яку ми повинні створити для підтримки ветерана, членів його родини, членів родини загиблих, полонених, зниклих безвісти”, — сказав парламентар.

Окремо учасники обговорили допомогу сім’ям загиблих захисників. Вдова військового та помічниця Анатолія Остапенка на громадських засадах Ірина Міхнюк заявила, що підтримка таких родин має починатися одразу після підтвердження загибелі, а не після отримання відповідного посвідчення, та тривати протягом усього життя.