Законопроєкт запроваджує механізм часткової компенсації з державного бюджету вартості автомобіля, який ветеран придбав самостійно. Це має стати додатковим інструментом державної підтримки ОІВВ І та ІІ груп. До 1 січня 2029 року право на компенсацію матимуть лише ветерани з І групою інвалідності, після цього механізмом зможуть скористатися й ветерани з ІІ групою.

“Поетапне запровадження дозволить оцінити фактичний попит на програму, забезпечити її ефективне адміністрування та сформувати прогноз потреби у бюджетному фінансуванні для подальшого поширення механізму на осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи”, — ідеться в пояснювальній записці.

Автор законопроєкту Данило Гетманцев наголосив на важливості та нагальності вирішення питання щодо забезпечення ветеранів автівками.

“Це питання неодноразово піднімалося на різних рівнях щодо надання тих чи інших пільг, можливостей для ветеранів аби забезпечити їх автотранспортом. Подекуди ці пропозиції є маніпулятивними і спрямовані на створення тих чи інших схем, які вже були”, — зазначив Гетманцев.

Він також додав, що сума компенсації сягатиме 120 000 грн.

Читайте також: "Проблема не у ветеранах": чому трудові колективи не готові до повернення військових

Автори альтернативних законопроєктів, а саме перший заступник голови комітету від “Батьківщини” Михайло Цимбалюк (№ 15433-1) та “Слуга народу” Анна Пуртова (№ 15433-2) запропонували поширити часткову компенсацію і на ОІВВ ІІІ групи, зокрема додати це положення правкою при підготовці законопроєкту до другого читання.

“Ми знаємо, яка інколи невелика межа призначається між ІІ та ІІІ групами. Наша пропозиція все-таки встановити нехай меншу суму, але і ІІІ групі”, — сказав Цимбалюк.

“Галино Миколаївно, ви завжди підкреслюєте, повторюєте і навчаєте, що головне — не просто надати підтримку, а максимально соціалізувати людину і повернути її до роботи. Саме люди з ІІІ групою найчастіше хочуть повернутися до роботи. Поранений ветеран, який може працювати й жити самостійно, коштуватиме державі менше, ніж той, хто постійно отримує від неї допомогу”, — сказала Пуртова.

Віталій Кім натомість наголосив, що ветеранам з інвалідністю важливо не лише придбати авто, а й пристосувати його під свої потреби.

“Я підтримав першу редакцію, бо ці кошти передусім не на компенсацію, а на спеціалізоване облаштування авто. Опрацьовуємо програму з бізнесом, з таксі Uklon, щоб ветерани могли працювати”, — зазначив Кім.

Міністерство оборони та Міністерство соціальної політики також повідомили комітет, що підтримують законопроєкт № 15433.

“Я за те, щоб підтримати всі групи одночасно, але змушений говорити прагматично, з огляду на бюджет. Неможливо, щоб у будь-якому бюджеті, навіть не нашої країни, вистачало грошей для ветеранів. У 2027 році ініціюватимемо розширення закону, щойно визначимося з джерелом фінансування. Якщо будемо просити відразу все — не отримаємо нічого”, — наголосив Кім.

За результатами розгляду комітет рекомендував Верховній Раді включити всі три законопроєкти до порядку денного.

Водночас серед ветеранської спільноти законопроєкт немає однозначної підтримки. 

Представник Волинської області в Раді ветеранів війни за незалежність України Андрій Козюра має принципові запитання не лише до змісту законопроєкту № 15433, а й до самого підходу держави до формування ветеранської політики.

"Жодних реальних консультацій, відкритого і щирого діалогу з ветеранською спільнотою щодо цієї ініціативи ми не побачили. Вкотре рішення, які безпосередньо стосуються ветеранів, розробляють без належного залучення самих ветеранів, а потім презентують як великий здобуток державної ветеранської політики. Що нам пропонують насправді? Часткову компенсацію — до 120 тисяч гривень — за автомобіль, який ветеран має спершу придбати за власні кошти. Причому на першому етапі ця можливість передбачена лише для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи. Для II групи її планують відтермінувати до 2029 року. Називати це системним вирішенням питання мобільності ветеранів язик не повертається", — наголошує Козюра.

На думку Козюри, для ветерана така ініціатива виглядає не як повноцінна державна політика, сформована разом із ветеранами, а як "чергова точкова подачка". Особливо коли йдеться про людей, які втратили здоров'я, кінцівки й мобільність, захищаючи державу.

“Ми не просимо, щоб за нас вирішували, що нам потрібно. Ми вимагаємо нормального механізму: спочатку чесний діалог із ветеранською спільнотою, визначення реальних потреб і фінансових можливостей, спільне напрацювання рішення — і лише після цього законопроєкт. Ветеранська політика не повинна створюватися для ветеранів без ветеранів”, — підкреслює Козюра.

Також депутати розглянули підготовку до другого читання законопроєкту № 15094 про базову соціальну допомогу (БСД). 

За словами голови робочої групи, голови підкомітету з питань соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергія Гривка, до другого читання надійшло 1848 пропозицій і поправок: 283 з них врахували, 1565 — відхилили.

Законопроєкт запроваджує новий механізм підтримки малозабезпечених сімей і сімей у кризовій ситуації. Він передбачає: єдиний підхід до визначення потреб сім'ї; поєднання грошової допомоги із соціальними послугами та заходами сприяння зайнятості; диференційовані строки призначення допомоги; залучення соціального менеджера, який оцінюватиме потреби сім'ї та формуватиме план супроводу; соціальний контракт як окремий інструмент.

“Законопроєкт запроваджує речі, які конче необхідні зараз. Це критично важливо для сім'ї, яка потрапила в кризову ситуацію”, — зауважила голова комітету Галина Третьякова.

Читайте також: "Ви хочете комунізму": Третьякова розкритикувала Тимошенко через реформу соцдопомоги

“Ми долучалися до опрацювання законопроєкту і вважаємо його дуже актуальним і нагальним. Не можна консервувати ситуацію, яка є. Треба рухатися вперед”, — підкреслила представниця Світового банку Ольга Крентовська.

Заступниця міністра соціальної політики Інна Солодка додала, що нова система передбачає комплексний підхід до допомоги. Якщо виплату вже призначено, людина отримуватиме її до завершення встановленого строку.

За включення законопроєкту № 15094 до порядку денного Верховної Ради проголосували п'ятеро членів комітету.

Зазначимо, що на засіданні в народних депутатів була значна кількість роздрукованих правок до законопроєкту № 15094 — імовірно, здебільшого вже поданих.

Матеріал підготовлено ГО “Рух ЧЕСНО” за підтримки Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту “Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії” за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “Рух ЧЕСНО” та не відображає поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.