Частина колишнього керівництва пояснює своє рішення військовою службою: вони чинні військовослужбовці й не можуть приділяти Раді стільки часу, скільки потрібно. Проте самі члени Ради називають і глибші причини: брак чіткої стратегії, слабку взаємодію з міністерством і невдоволення темпом роботи. 

Новообраний заступник голови Артем Ліфрідов пояснює перезавантаження потребою змінити підходи до роботи. На його думку, у перші три місяці Раді бракувало чіткої стратегії та прозорості. Тепер вона має стати більш самостійною і більше працювати з ветеранськими спільнотами.

Представник Харківщини Дмитро Олійник визнає, що окремі ініціативи Ради були вдалими. Проте без цілісної стратегії та налагодженої взаємодії з Мінветеранів вона, за його словами, працювала недостатньо ефективно. Від нового керівництва Олійник насамперед чекає стратегічних кроків, а комунікацію, на його думку, має посилити передусім саме міністерство.

Для двох тепер вже колишніх представників керівного складу причиною передати повноваження стала необхідність зосередитися на військовій службі. Ігор Ілюшкін пояснив, що є чинним військовослужбовцем і не може приділяти роботі на посаді першого заступника голови стільки часу, скільки вона потребує.

Про аналогічні обставини розповів і екс-секретар Дмитро Киришун. Він служить у Збройних Силах України та командує батальйоном безпілотних систем. Виконання бойових завдань, управління підрозділом і відповідальність за особовий склад, за його словами, потребують максимальної уваги.

“Об’єктивно не маю можливості приділяти виконанню обов’язків секретаря Ради стільки часу, скільки необхідно для якісної та ефективної роботи. Саме тому я повністю підтримую ініціативу колег щодо обрання на посаду секретаря іншого члена Ради, який матиме більше можливостей і часу для належного виконання цих обов’язків”, — пояснив Киришун.

Він також зазначив, що можливість перегляду керівного складу обговорювали ще під час перших установчих зборів. За його словами, тоді цей склад визначали як тимчасовий.

Після зміни керівництва Киришун залишається головою комітету Ради з питань взаємодії із Силами оборони України, правоохоронними органами, ТЦК та СП, підприємствами, установами й організаціями. Саме на цьому напрямі він планує зосередити свій досвід і зусилля.

“Для мене головне не посада, а реальна робота, результат і користь для ветеранської спільноти. Переконаний, що кожен член Ради має працювати там, де може бути найбільш ефективним”, — наголосив він.

Колишній заступник голови Артем Савичев теж називає однією з причин слабку комунікацію з Мінветеранів. На його думку, частково вона пояснюється тим, що за взаємодію з Радою в міністерстві відповідає не профільний заступник міністра, а лише радник. Друга проблема, за словами Савичева, — зайнятість членів керівництва, які водночас служать у війську. Саме через це, каже він, частина членів Ради була невдоволена роботою секретаря, а перший заступник склав повноваження.

“Хоча ми, як керівництво, по максимуму намагалися повноцінно запустити і організувати роботу Ради, цей темп не влаштував більшість, яка і прийняла рішення про зміну керівництва”, — підсумовує Савичев.

Нова команда заявляє про намір посилити вплив ветеранської спільноти на державні рішення.

Головним завданням новий голова Андрій Козюра вважає посилення самостійності Ради та її впливу на державну ветеранську політику.

“Рішення, які стосуються ветеранів, не можуть ухвалюватися без участі самих ветеранів! Рада повинна бути незалежною у своїй позиції, принциповою у відстоюванні інтересів ветеранів і водночас конструктивним партнером Міністерства, Уряду та інших органів державної влади”, — заявив він.

Серед пріоритетів Козюра називає постійний діалог з ветеранськими організаціями, регіональними радами ветеранів і громадськими об’єднаннями. Саме він має дати Раді змогу доносити до держави потреби ветеранів і домагатися їх урахування.

“Нас повинні не просто слухати. Нас мають чути. І найголовніше, що результат нашої роботи повинен вимірюватися не кількістю проведених засідань, а конкретними рішеннями, які змінюють життя ветеранів та їхніх родин”, — додав новий голова.

Він також подякував попередньому керівництву за роботу.

Представник Одещини Іван Васильєв вважає, що нова команда має насамперед зробити Раду повноцінним партнером Мінветеранів, щоб жодне рішення щодо ветеранів не ухвалювали без їхньої участі.

Артем Кисельов із Севастополя чекає від оновленого керівництва чіткої позиції щодо проблем ветеранів і налагодженої взаємодії з міністерством, регіональними радами та ветеранськими організаціями.

“Наразі є враження, що Мінветеранів Раду створило і забуло, і тільки після неодноразових нагадувань про важливість урахування позиції ветеранських спільнот долучають до участі у формуванні ветеранської політики. Тож було б доречно бачити, наприклад, сталий графік спільних зустрічей, де обговорюватимемо проблеми, що виникають перед ветеранами, та напрацьовуватимемо спільні рішення. На перспективу можемо говорити і про умовний "банк ветеранських проблем", щоб люди, які пишуть закони в Україні, послуговувалися реальним станом справ та вирішували реальні проблеми. І хоч ми обрані всього на два роки, я дуже хотів би, щоб Рада була джерелом стратегічних ініціатив для ветеранської політики”, — каже він.

Рада ветеранів війни за незалежність України створена  наказом Мінветеранів як консультативно-дорадчий орган при міністерстві. Її завдання - забезпечувати участь ветеранської спільноти у формуванні державної політики, напрацьовувати пропозиції щодо захисту прав ветеранів і ветеранок та підтримки їхніх родин.

До складу Ради увійшли 27 представників — по одному від кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Делегатів обирали на регіональних зборах протягом весни й літа 2026 року. Рух ЧЕСНО здійснював незалежне спостереження за регіональними виборами делегатів. Робота  Ради має сприяти тому, щоб досвід ветеранів і ветеранок та потреби їхніх родин системно враховувалися під час розроблення державних програм і рішень.

Протягом перших місяців Рада формувала внутрішню структуру та визначала напрями діяльності. На стратегічній сесії  у серпні 2026 року її члени створили сім комітетів. Їхня робота охоплює соціальний захист, житло й освіту, фізичне та ментальне здоров’я, реабілітацію, підприємництво і працевлаштування, національну пам’ять, взаємодію з органами влади та ветеранськими спільнотами, підтримку ветеранів із тимчасово окупованих територій і прифронтових областей, а також співпрацю із Силами оборони. 

Матеріал підготовлено ГО “Рух ЧЕСНО” за підтримки Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту “Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії” за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “Рух ЧЕСНО” та не відображає поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.